Достовірність кредитного звіту

Чи варто довіряти кредитним звітам (кредитній історії)
Написано Сергій Андрущак
Оновлено 6 місяців тому

Треба розуміти, що кредитна історія формується для кредиторів і використовується теж кредиторами.

Дані, що зберігаються в бюро кредитних історій, надаються його користувачами, тобто фінансовими кредитними установами (кредиторами) та організаціями, в яких є право вимоги до позичальника після відступлення права вимоги ("продажу боргу").

Це доволі однобокий підхід, в який позичальник не має можливості легко втрутитись.

Кредитор з певних причин може не внести відомості щодо сплат, відступлення права вимоги, припинення дії кредитного договору і т.д.

Особливо часто така ситуація виникає, коли банк перебуває в стадії ліквідації, а право вимоги за кредитними правочинами було відступлено на користь третьої особи (нового кредитора, фактора).

Також з певних причин може не існувати договору між новим кредитором (фактором) та Бюро. Тоді дані щодо оплат та відступлення прав вимоги взагалі не надаються Бюро.

Необхідно враховувати, що кредитні звіти не відносяться до фінансово-бухгалтерських документів, які фіксують певну господарську операцію (наприклад, сплату за кредитом). Кредитна історія є лише похідною від фінансової документації.

Тому кредитний звіт (кредитна історія) може слугувати тільки певним орієнтиром. Але ні в якому разі не може бути доказом або документом, що доводить певні обставини та факти.
Чи була наша стаття корисною?