Електронний кредитний договір

Порядок укладення та підписання електронних кредитних договорів
Написано Сергій Андрущак
Оновлено 1 рік тому

Електронний кредитний правочин (договір) має таку саму юридичну силу, як і укладений в паперовій формі.

Інше питання - докази укладення такого правочину, які кредитор (позивач) зможе надати суду у разі виникнення спору щодо повернення заборгованості за таким договором.

Основний законодавчий акт, який регламентує порядок укладення та підписання таких договорів - Закон України "Про електронну комерцію". Слід також звернути увагу на норми Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". 

Безпосередньо порядок укладення електронного договору та його підписання сторонами регулюється статтями 11-12 Закону України "Про електронну комерцію".

Необхідно врахувати таку особливість.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про електронну комерцію" електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Це означає, що позичальник перед укладенням такого електронного договору спочатку отримує пропозицію (оферту) укласти такий договір. Така пропозиція (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ІТС).

Як правило, позичальник реєструється в такій ІТС (інтернет-сайті, мобільному додатку) кредитодавця, після чого йому пропонується ознайомитись із пропозицією (офертою) та залишити відповідні позначки на сайті або в додатку.

Далі, позичальник має підтвердити, що він погоджується із такою пропозицією шляхом надання однозначної відповіді на пропозицію (оферту). Така відповідь називається акцептом.

Позичальник на сайті кредитної установи заповнює певний формуляр заяви (форми) про прийняття пропозиції в електронній формі. Також, він може вчинити певні чіткі дії, що будуть вважатись акцептом.

Формуляр заяви (форми) має бути підписаний із використанням:

  • електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
  • електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
  • аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Найпоширенішим варіантом є використання одноразового ідентифікатора, що надсилається позичальнику від ІТС кредитодавця як SMS або інше електронне повідомлення.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію":

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Іншими словами, це набір літер та цифр, які позичальник отримує, а потім вводить у відповідному полі ІТС (сайті, мобільному додатку) кредитодавця.

Слід зазначити, що при поданні позовів до суду кредитори часто додають лише паперові роздруківки таких електронних кредитних правочинів. Однак відповідно до норм статті 100 Цивільного процесуального кодексу України паперова копія електронного доказу не може бути самостійним письмовим доказом.

Тому такі докази вимагають ретельного вивчення у судовому провадженні. Також у судовому розгляді можна подати клопотання про витребування оригіналів усіх електронних та письмових (паперових) доказів із врахуванням вимог статті 84 Цивільного процесуального кодексу України.

Чи була наша стаття корисною?