Кредитодавець, кредитор, колектор: в чому різниця?

Спробуємо розібратись в специфіці визначень
Написано Сергій Андрущак
Оновлено 6 місяців тому

Нерідко боржники не можуть зрозуміти, хто їм дзвонить і чому. Нам постійно пишуть: "Мені дзвонить компанія, але кредитів в мене там не було!"

Для цього потрібно розібратись в юридичній та фінансовій термінології.

Кредитодавець - це фінансова установа (банк, МФО, кредитна спілка і т.д.), яка надала позичальнику кошти в кредит. Між такою організацією та позичальником був укладений кредитний договір.

Кредитор - це організація, яка на поточну дату має право вимоги до позичальника (боржника). Тобто боржник перед нею має заборгованість. Такий кредитор не обов'язково кредитодавець. Адже, право вимоги можна відступити (продати) іншій установі в процедурі цесії або факторингу. Тоді така організація набуває статус нового кредитора або фактора. При цьому, може відбутись кілька відступлень прав вимоги. Тобто право вимоги до боржника за ланцюжком переходить від одного кредитора до наступного нового кредитора.

Таким чином, не кожен кредитодавець є кредитором, і не кожен кредитор є кредитодавцем.

Відповідно до пункту 4-1 частини 1 статті 1 Закону України "Про споживче кредитування":

Колекторська компанія - юридична особа (у тому числі небанківська фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу), включена до реєстру колекторських компаній, яка в інтересах кредитодавця (первісного кредитора) та/або нового кредитора (у разі заміни первісного кредитора) відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості.

Ключове тут - право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті Закону України "Про споживче кредитування":

Врегулювання простроченої заборгованості - здійснювані кредитором, новим кредитором, колекторською компанією заходи, спрямовані на погашення у позасудовому порядку заборгованості споживача, який прострочив виконання грошового зобов'язання (прострочена заборгованість) за договором про споживчий кредит або іншим договором, передбаченим частиною другою статті 3 цього Закону.

Отже, здійснювати врегулювання може як поточний кредитор, так і стороння організація, що працює із кредитором відповідно до укладеного між ними договору. В даному випадку колектор працює в інтересах кредитора та очікує сплату боргу саме на реквізити поточного кредитора.

Якщо така юридична особа не має статусу кредитора (нового кредитора), але здійснює заходи врегулювання, то вона обов'язково має бути включена в реєстр колекторських компаній.

Для кредитора, щоб здійснювати таке врегулювання, включення в реєстр необов'язкове.

Чи була наша стаття корисною?