У сучасному цивільному обороті право вимоги вже давно перестало бути статичним обов’язком однієї сторони перед іншою. Сьогодні це повноцінний актив, який можна продати, подарувати або передати в рахунок виконання власних зобов’язань. Найбільш зрозумілим, класичним та затребуваним інструментом для такої передачі є цесія — механізм відступлення права вимоги, що дозволяє змінити кредитора у зобов’язанні без зміни суті самого зобов’язання.
Попри свою зовнішню простоту, цесія приховує чимало юридичних нюансів: від правильної ідентифікації сторін (цедента та цесіонарія) до критичної необхідності належного повідомлення боржника. У цій статті ми детально розглянемо, як працює класична модель відступлення права вимоги, чим вона відрізняється від суміжних фінансових інструментів та на що варто звернути увагу.
Якщо ми ознайомимось із текстом Цивільного кодексу України, то слово "цесія" у ньому відсутнє. Таким чином, це більше юридичний конструкт, ніж окреслене законодавцем поняття. Водночас суди активно використовують цей термін у своїх рішеннях.
Суть цесії
Якщо зовсім спрощено, це заміна кредитора у зобов'язанні (кредитному договорі). Позичальник уклав договір із кредитором, а після такої заміни боржник зобов'язаний сплачувати вже іншому (новому) кредиторові.
Сторони договору цесії
Такими сторонами є:
- Цедент - той, хто передає права вимоги
- Цесіонарій - той, хто отримує права вимоги
Найбільш вживаними є визначення:
- Первісний кредитор (передає право вимоги)
- Новий кредитор (приймає право вимоги)
Саме такі означення наведено в Цивільному кодексі України. Тому і ми будемо їх використовувати надалі.
Боржник - це особа, яка зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора). Тобто це позичальник за кредитним договором. В ЦКУ вживається саме термін "боржник", а не "позичальник".
Юридичні підстави
Порядок цесії (заміни кредитора у зобов'язанні) регулюється статтями 512-519 Цивільного кодексу України.
Це доволі невеликий обсяг норм для самостійного ознайомлення, тому ми зупинимось на основному.
Згода боржника
Цивільний Закон чітко встановлює, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Повідомлення боржника про відступлення
Відповідно до частини 2 статті 516 ЦКУ:
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно із абзацем 2 частини 1 Закону України "Про споживче кредитування":
Кредитодавець, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучив колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити споживача...
Якщо норми ЦКУ не визначають особу, яка має повідомити божника, то спеціалізований Закон чітко встановлює, що це має здійснити кредитодавець (первісний кредитор).
Докази відступлення
Але не повідомленням єдиним...
Відповідно до частини 2 статті 517 Цивільного кодексу України:
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Абзац перший частини 3 Закону України "Про споживче кредитування" доповнює:
Новий кредитор, колекторська компанія на вимогу споживача, його близьких осіб, представника, спадкоємця, поручителя або майнового поручителя зобов'язані протягом п'яти робочих днів після першої взаємодії при врегулюванні простроченої заборгованості надати документи, що підтверджують інформацію, зазначену у частині другій цієї статті (у тому числі детальний розрахунок простроченої заборгованості та всіх інших платежів по кожному платіжному періоду та підставу їх нарахування), особисто або шляхом направлення листа на адресу (електронну або поштову) такої особи, або в інший визначений договором про споживчий кредит спосіб.
Ба більше, згідно із частиною 2 статті 527 Цивільного кодексу України:
Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Із даної норми можна зробити такі важливі висновки:
- Вимагати докази — це право, а не обов'язок, але наслідки бездіяльності несе боржник.
- Якщо боржник виконує зобов'язання (сплачує борг) новому кредитору без пред'явлення вимоги надання доказів відступлення і без отримання таких доказів, а потім "щось піде не так", то це на страх і ризик самого боржника.
А що ж може піти не так?
Уявімо, що боржник отримав повідомлення про відступлення права вимоги та сплатив борг новому кредитору. Через деякий час з'являється ще один новий кредитор і каже, що право вимоги належить саме йому, а ту здійснену оплату він не отримував і нічого не знає. Тому борг надалі існує.
ТОВ "Фагор" ніяк не враховуються іншим новим кредитором -
ТОВ "Діджи Фінанс".
Причина: відступлення за ланцюжком ПАТ "Банк Михайлівський" → ТОВ "ФК "Плеяда" → ТОВ "Фагор" було визнано судами недійсним.
Особливості заміни кредитора (цесії)
Вимоги до нового кредитора
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про споживче кредитування":
Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит допускається фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу.
Це означає, що новий кредитор обов'язково має бути фінансовою установою із відповідним свідоцтвом Національного банку України. Окрім цього, у такої установи має бути чинна ліцензія на одну із фінансових послуг:
- надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту
- факторинг
Заборона відступлення права майбутньої вимоги
Аналіз норм статей 512-519 ЦКУ та судової практики дає змогу зробити висновок, що в процедурі цесії (класичної заміни кредитора) не передбачено право відступлення права майбутньої вимоги, строк сплати за якою ще не настав.
Саме в цьому полягає одна з головних відмінностей між класичною цесією та факторингом. Про це ми поговоримо у наступній публікації в даній секції Центру допомоги.
Юридичне оформлення заміни кредитора у зобов'язанні
В процедурі цесії правочини укладаються між первісним та новим кредитором як:
- Договір купівлі-продажу прав вимоги
- Договір відступлення прав вимоги
- Договір цесії
Слід зазначити, що таким правочином, як правило, передається (продається) значна кількість прав вимоги за багатьма кредитними правочинами та боржниками. В цьому випадку текст договору містить загальні умови відступлення, а перелік прав вимоги, що відступаються, знаходиться у додатку (додатках), який має назву Реєстр боржників або Реєстр прав вимоги.
Ви дізнались про відступлення права вимоги до вас:
Не панікуйте
Але й не ігноруйте. Перевірте статус нового кредитора в реєстрах НБУ. Збирайте та акумулюйте всю інформацію у вашій справі.
Вимагайте докази
Надішліть новому кредитору письмовий запит про надання копії договору відступлення та витягу з Реєстру боржників.
Якщо ви заперечуєте наявність будь-якого боргу, то найкращою є стратегія повного невизнання правовідносин та зобов'язань. Тоді краще отримати пораду профільного юриста.
Перевірте реквізити
Сплачуйте кошти лише після підтвердження повноважень нового кредитора, щоб не потрапити у пастку "подвійної оплати", як це сталося у кейсі Банку Михайлівський.
Суд (наш вибір)
Юристи "Антиколектор онлайн" найчастіше обирають встановлення прав нового кредитора саме у судовому розгляді після позову кредитора про стягнення заборгованості. Практика показує, що спілкування і листування із новим кредитором в переважній більшості випадків - це лише марнування часу та зусиль.
