Почнемо з того, що судові справи за позовом кредиторів до боржників відносяться до категорії цивільних. Ще такий розгляд та всі його процедури називають цивільним процесом.

Такі справи розглядаються судом в межах позовного провадження, визначеного Розділом ІІІ ЦПК України. Позивач (кредитор) звертається до суду із позовною заявою (позовом). Звідси і назва провадження.

В свою чергу, позовне провадження буває:

1. загальне;
2. спрощене.

Загальне позовне провадження

В межах загального позовного провадження суд розглядає справи значної складності та із великою ціною позову (розміром вимог позивача).

Етапами загального позовного провадження є:

1. підготовче провадження;
2. розгляд справи по суті.

Підготовче провадження

Відповідно до частини 1 статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є:

1. остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
2. з'ясування заперечень проти позовних вимог;
3. визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
4. вирішення відводів;
5. визначення порядку розгляду справи;
6. вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Якщо дещо спростити, то в межах підготовчого провадження відповідач може подати:

1. відзив на позов;
2. заперечення на відповідь позивача на відзив;
3. зустрічний позов.

Розгляд судом цього етапу та відповідних поданих сторонами заяв (документів) відбувається на підготовчому засіданні. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1. залишення позовної заяви без розгляду;
2. закриття провадження у справі;
3. закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Розгляд справи по суті

Згідно із статтею 209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Участь у такому засіданні можлива безпосередньо в приміщенні суду або ж в режимі відеоконференції.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених статтею 223 ЦПК України.

ЦПК України передбачає таку послідовність проведення судом розгляду справи по суті:

1. відкриття розгляду справи по суті (§2 Глави 6 Розділу ІІІ);
2. з'ясування обставин справи та дослідження доказів (§3 Глави 6 Розділу ІІІ);
3. судові дебати та ухвалення рішення (§4 Глави 6 Розділу ІІІ).

Спрощене позовне провадження

Згідно із частиною 4 статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду:

1. малозначних справ;
2. справ, що виникають з трудових відносин;
3. справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд;
4. справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:

1. малозначні справи;
2. що виникають з трудових відносин;
3. про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

В межах нашого предмету розгляду нас цікавлять саме малозначні справи.

Зараз необхідно розібратись в критеріях малозначності.

Так, згідно із частиною 6 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1. справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2. справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3. справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4. справи про розірвання шлюбу;
5. справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1. що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;
2. щодо спадкування;
3. щодо приватизації державного житлового фонду;
4. щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;
5. в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
6. інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 - 5 цієї частини.

Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб (ПМПО) складає 3 028 грн.

Можемо зробити висновки, що у 2025 році до цієї категорії можуть відноситись справи із ціною позову:

• до 30 ПМПО або 90 840 грн;
• не більше 80 ПМПО або 242 240 грн;
• не більше 250 ПМПО або 757 000 грн.

Як таке може бути?

Суд вивчає позов із додатками та визначає складність або нескладність справи. Доводилось бачити, що суддя вирішив розглядати справу в порядку загального позовного провадження, хоча ціна позову становила лише 44 000 грн.

Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими ЦПК України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Розділу ІІІ ЦПК України.

Основні особливості:

1. Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
2. Відзив подається протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
3. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
4. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
5. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
6. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення на відповідь), а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.
7. Судові дебати не проводяться.

Підсумки

Необхідно уважно прочитати ухвалу суду про відкриття провадження у справі. Із цієї ухвали потрібно в першу чергу встановити:

1. порядок розгляду справи (загальне або спрощене провадження);
2. якщо провадження спрощене, то з викликом чи без виклику сторін;
3. строки (граничну дату) подання відзиву на позов і заперечення на відповідь на позов;
4. дату та час судового засідання, якщо таке проводиться.