Відстрочення і розстрочення виконання судових рішень

Будьмо відверті — не усі судові справи завершуються повною або частковою перемогою відповідача (позичальника, боржника).

Докази позивача (кредитора) можуть виявитись більш переконливими на думку суду. І хоча від компетентності юриста – представника відповідача – залежить багато, але все ж таки не усе. Вирішальне слово завжди залишається за судом.

Можемо довго обговорювати можливість апеляційного та касаційного оскарження, однак далеко непоодинокі випадки, коли позичальник постає перед фактом: є судове рішення, яке підлягає обов'язковому виконанню.

Існують випадки, коли відповідач не виконує рішення суду роками. При цьому він веде майже звичний спосіб життя. Водночас наявність відкритого виконавчого провадження у будь-якому разі викликає суттєві незручності та є фактором постійного психологічного навантаження.

Тому не слід забувати, що існує процедура відстрочення і розстрочення виконання судових рішень.

Юридичні аспекти

Куди і як звертатись?

Відповідно до першого речення частини 1 статті 435 ЦПК України:

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Отже:

1. відповідачу (боржнику) необхідно подати відповідну заяву;
2. така заява подається до суду першої інстанції, який розглядав справу: районний, міський, міськрайонний тощо.

Строк розгляду заяви

Згідно із частиною 2 статті 435 ЦПК України:

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Робимо висновки:

1. заява про відстрочення/розстрочення має бути розглянута судом протягом 20-ти днів;
2. розгляд відбувається у судовому засіданні;
3. суд повідомляє учасників про засідання та розгляд заяви.

Підстави для відстрочення або розстрочення

Відповідно до першого речення частини 3 статті 435 ЦПК України:

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 435 ЦПК України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1. ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2. щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3. стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналізуючи дану норму та виходячи із судової практики, найбільш переконливими обставинами для суду є:

• захворювання відповідача або його близьких;
• літні батьки та інші особи на утриманні;
• незначні доходи боржника або взагалі їх відсутність;
• важкі наслідки, спричинені війною: втрата житла, роботи, переміщення із зони бойових дій та окупованої території тощо.

Слід зазначити, що обставини мають бути підтверджені доказами: довідками, розрахунками, виписками із історії хвороби та ін.

Термін дії відстрочення або розстрочення

Відповідно до частини 5 статті 435 ЦПК України:

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, відповідачу краще звернутись до суду із відповідною заявою у найкоротший строк після рішення суду, щоби повністю використати наданий Законом рік дії відстрочки або розстрочки.

Результат розгляду заяви судом

Згідно із частиною 6 статті 435 ЦПК України:

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Таким чином, після розгляду заяви суд постановляє ухвалу, якою задовольняє прохання боржника або відмовляє у задоволенні.

У разі наявності відкритого виконавчого провадження за рішенням суду суд може надіслати таку поставу також і виконавцю.

💡 Підказка

Дані приватних виконавців можна знайти у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

Щодо державних виконавців, то відомості слід шукати на офіційному сайті Міністерства юстиції або через інші пошукові системи: наприклад, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Переваги для боржника (відповідача)

Вони є доволі очевидними: позичальник отримує свого роду "безпроцентний кредит", але на законних підставах і умовах, які затверджуються ухвалою суду.

Що із виконавчим провадженням?

Відповідно до першого речення частини 1 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження":

Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Отже, у разі відстрочення виконавче провадження буде відкрите лише після наданого судом боржнику строку і у разі, якщо він сам добровільно не сплатить суму стягнення за рішенням суду на користь позивача (стягувача, кредитора).

Якщо ж своєю ухвалою суд розстрочив виконання рішення суду, то боржнику слід дотримуватись відповідного графіку погашення, який визначить суд. У цьому випадку, виконавець має врахувати такий графік та примусово стягувати лише визначені суми у відповідні дати (як правило, щомісячні платежі).