Витребування оригіналів доказів у позивача

Розглянемо процедуру витребування оригіналів доказів у судовому розгляді
Написано Сергій Андрущак
Оновлено 1 тиждень тому

Почнемо з того, що витребування оригіналів доказів — це потужний процесуальний інструмент під час розгляду справи судом. Правильне та вміле використання цієї процедури може кардинально змінити хід судової справи та зіграти "злий жарт" із позивачем (кредитором).

Адже позивачі подають до суду докази (документи) у паперових та/або електронних копіях. Але чи відповідають вони дійсності? Чи існують оригінали взагалі? Саме тут криється можливість для захисту вашої позиції.

Зверніть увагу, що відповідно до норми частини 2 статті 83 ЦПК України позивач та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частина 4 статті 83 ЦПК України доповнює:

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до частини 5 цієї статті:

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Ми ж з вами розглянемо ситуацію, коли позивач подав позовну заяву, суд відкрив провадження у справі, і всі докази позивача містяться у додатках до його позовної заяви.

Юридичні аспекти подання клопотання про витребування

Підстави витребування оригіналів

Якщо коротко, то це певна юридична "творчість" знайти такі підстави.

Згідно із першим реченням частини 1 статті 84 ЦПК України:

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Отже, це право відповідача, яке передбачене процесуальним Законом.

Далі справа за аргументацією необхідності такого витребування. Що це може бути?

Найбільш поширені варіанти:

  1. Позивач не вказав чітко у позові, де знаходяться оригінали доказів.
  2. Подано витяг з доказу, а не повний текст доказу (документа).
  3. Доказ є сумнівним щодо наявності підписів (у тому числі із допомогою кваліфікованого електронного підпису) або відповідного засвідчення копії.
  4. Доказ піддається модифікації програмними засобами із збереженням його цілісності.
  5. Витребуваний доказ взагалі не було надано позивачем, однак він має важливе значення для всебічного розгляду справи.
Даний перелік не може бути виключним, тобто обмеженим. Повторимо, що це залежить від конкретної справи та її матеріалів.

Клопотання про витребування доказів

Згідно із частиною 2 статті 84 ЦПК України:

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Отже, для витребування до суду необхідно подати документ - клопотання про витребування доказів.

Пункти 1-3 цієї норми стосуються саме підстав витребування, про що ми говорили вище.

Перейдемо до пункту 4.

Необхідність вжиття заходів відповідачем

Це може бути звичайне звернення до позивача із проханням надати такий доказ (його оригінал) самостійно до суду. Відповідно в суд треба подати:

  • копію такого звернення;
  • докази його відправлення.

В свою чергу, існує кілька варіантів такого відправлення.

По-перше, таке звернення можна скерувати позивачу на папері із вашим власноручним підписом через Укрпошту. Тоді до суду треба надати копії:

  1. звернення;
  2. доказів відправлення (накладна та опис вкладення).

По-друге, можна відправити електронний варіант звернення на email позивача. Для цього необхідно створити електронний документ та підписати його із допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Тобто електронною поштою ми відправляємо цей підписаний електронний документ (як вкладення), а у тексті листа коротко описуємо суть нашого звернення.

У цьому випадку в суд треба надати:

  1. електронний варіант звернення (як правило у архіві);
  2. скріншот про надсилання з поштового клієнта або сервісу електронної пошти.
Вказані докази звернення відповідача до позивача мають бути додатками до клопотання про витребування.

Строк подання клопотання про витребування

Згідно із другим реченням частини 1 статті 84 ЦПК України:

Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Водночас відповідно до частини 3 статті 83 ЦПК України:

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Отже, клопотання відповідача про витребування доказів у позивача має бути подане разом із відзивом на позов одночасно.

Звичайно, можуть існувати поважні обставини, які забезпечать поновлення строку такого подання, що передбачено частиною 1 статті 84 ЦПК України.

Розгляд клопотання судом

Тут все просто. Згідно із частиною 3 статті 84 ЦПК України:

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Із практики скажемо, що і у разі відмови у витребуванні суд також постановляє відповідну ухвалу.

Оригінали яких доказів витребувати у позивача?

Відповідь на це питання залежить від:

  • змісту позовних вимог;
  • матеріалів справи;
  • обраної стратегії захисту.
Головне правило: витребувані докази не мають зашкодити позиції (запереченням) відповідача, а тільки посилити позицію відповідача у судовому розгляді.

Наслідки невиконання ухвали суду позивачем

Почнемо з того, що ухвала суду є видом судового рішення. А судові рішення є обов'язковими до виконання, незважаючи на бажання чи небажання сторони позивача.

Згідно із частиною 10 статті 84 ЦПК України:

У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Робимо висновок: у разі неподання позивачем доказів суд може:

  • визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні (наприклад, не визнати факт укладення кредитного договору);
  • здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами (тобто виключити подані позивачем копії із числа доказів);
  • залишити позовну заяву без розгляду.

Усі варіанти на користь відповідача.

Окрім цього, суд може накласти штраф на сторону позивача, оскільки таке неподання можна оцінювати як приховування доказів від суду та сторони відповідача. Зокрема, така норма закріплена в статті 148 ЦПК України.

Підсумки

Витребування доказів — це нескладна, але процесуально вибаглива процедура. Це «гостра зброя» у руках фахівця, яка змушує кредиторів грати за правилами або відступати.

Юристи «Антиколектор онлайн» постійно використовують цей інструмент для захисту прав клієнтів. Якщо ви відчуваєте, що докази у вашій справі «намальовані» — звертайтеся за професійною допомогою!
Чи була наша стаття корисною?