Стверджувати, що позивач має право вимоги після відступлення, та довести це доказами у суді — це різні речі.
Юридичні тонкощі
Доказова база
Як правило, Договір відступлення (факторингу) включає загальні умови, що передбачають передання прав вимоги за певним реєстром (або реєстрами) прав вимоги (боржників), який є невід'ємною складовою цього правочину.
Такий реєстр може включати тисячі, а деколи і сотні тисяч кредитних правочинів (зобов'язань), права вимоги за якими відступаються.
Водночас і це не все.
Отже, під час дослідження доказів позивача (кредитора) необхідно звернути увагу на наявність:
- Договору відступлення (факторингу)
- Реєстру прав вимоги (боржників) до цього договору
- Документів про оплату за набуті права вимоги
Подання доказів позивачем
Такі докази завжди подаються позивачем у паперових або електронних копіях.
Витребування оригіналів відповідачем
Слід зазначити, у разі сумнівів у відповідності копій та витягів їх оригіналам відповідач може подати до суду клопотання про витребування оригіналів таких документів.
Такі сумніви можуть полягати у:
- відсутності ознак підписання документів;
- відсутності засвідчення копій належним чином;
- легкості модифікації документів програмними засобами.
Позиція судів вищих інстанцій
Зокрема, звертаємо увагу на позицію Верховного Суду, яка викладена у постановах:
- від 29.06.2021 у справі №753/20537/18
- від 21.07.2021 у справі №334/6972/17
- від 20.12.2021 у справі №911/3185/20
Верховний Суд зробив висновок, що належними доказами, які засвідчують факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є:
- належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги;
- реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються (за умови, що він містить дані щодо конкретного кредитного договору);
- докази на підтвердження оплати за договором відступлення (факторингу).
Часові невідповідності
Доводиться зустрічати, що Договір відступлення укладено набагато раніше, ніж сам кредитний договір. Водночас неможливо передати право вимоги, яке не існує на дату відступлення. Такі ситуації потребують ретельного вивчення і часто є підставою для відмови у задоволенні позову кредитора (нового кредитора, фактора).