Дане питання може бути темою окремої докторської дисертації та нескінченних юридичних дебатів. Але спробуємо проаналізувати практичну сторону цих юридичних понять в спрощеному форматі.

Почнемо з того, що відповідно до частини 2 статті 263 ЦПК України:

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Важливість для апеляційного розгляду

Чому це питання ми розглядаємо в секції, що присвячена апеляційному розгляду? Тут необхідно звернутись до норм ЦПК України.

Так, відповідно до частини 4 статті 367 ЦПК України:

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

В свою чергу, згідно із пунктом 4 частини статті 376 ЦПК України однією з підстав для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильне застосування та порушення норм

Відповідно до першого речення частини 2 статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається:

• неправильне тлумачення закону;
• застосування закону, який не підлягає застосуванню;
• незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Одночасно, згідно із другим реченням частини 2 статті 376 ЦПК України:

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Звернемо увагу, законодавець наголошує, що порушення норм процесуального права:

• може бути підставою, а не автоматично формує таку підставу;
• має призвести до незаконного рішення.

 Але відповідно до частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо:

• справу розглянуто неповноважним складом суду;
• в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
• справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою;
• суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;
• судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;
• судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;
• суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Слід зазначити, що між неправильним застосуванням та порушенням є доволі тонка межа. Законодавець керується такою логікою:

1. Суд не порушує норми матеріального права, а лише посилається на них під час судового розгляду. Отже, суд здійснює оцінку, чи не було таке право порушено учасниками справи на момент подання позовної заяви.
2. Суд дотримується або порушує норми процесуального права, оскільки прямо керується процесуальним законом (ЦПК України) під час судового розгляду: розглядає (оцінює) докази, аналізує доводи та заперечення, постановляє ухвали, ухвалює рішення у справі. Тобто суд є інститутом, який прямо визначає (встановлює) права та обов'язки учасників в судовому цивільному розгляді визначеної справи.

Норми матеріального права

Відповідно до Вікіпедії:

Матеріа́льне право — сукупність норм системи права, що безпосередньо регулюють суспільні відносини і сукупність галузей права, в яких основний акцент робиться на встановлення прав і обов'язків суб'єктів.

Іншими словами, це сукупність Законів та інших нормативних актів, які регулюють певну сферу життя суспільства. Основне законодавство, що регулює кредитування, ми згадували в цій публікації.

Процесуальне право

Вікіпедія каже, що:

Процесуа́льне право — сукупність норм системи права, що безпосередньо регулюють суспільні відносини і сукупність галузей права, в яких основний акцент робиться на порядок захисту порушеного права в судових органах.

Якщо зовсім спростити, то це набір правил, за якими справу розглядає суд. В галузі цивільного права - це Цивільний процесуальний кодекс України.

Ще такий набір/процедуру називають цивільним процесом або процесуальним законом.

Взаємозв'язок

Матеріальне і процесуальне право доповнюють одне одного. Іноді доволі важко вирізнити, де закінчується одне, та починається інше.

Приклад

Уявімо цивільну судову справу за позовом кредитора (банку) до боржника.

На певній стадії судового розгляду банк подає до суду новий доказ - документ про надання коштів в кредит та їх отримання позичальником (відповідачем).

Суд ухвалює рішення у справі, яким задовільняє позовні вимоги банку. Суд прийняв такий новий доказ до уваги, про що є зазначення в мотивувальній частині судового рішення.

Які тут можуть бути порушення норм права?

Неправильне застосування судом норм матеріального права:

• документ не містить всіх обов'язкових реквізитів відповідно до постанов НБУ;
• його копія є незавіреною (посвідченою) належним чином;
• інші докази в справі спростовують цей доказ.

Порушення судом норм процесуального права:

• цей доказ подано позивачем із порушенням строків, передбачених частиною 2 статті 83 ЦПК України;
• суд не поновляв відповідний процесуальний строк;
• судом не розглянуто заяву відповідача про виключення цього документу із числа доказів у справі.

На практиці

Як правило, апеляційна скарга включає окрему частину (аргументацію) про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а також окремо - порушення цим судом норм процесуального права.

Звичайно, все залежить від певної судової цивільної справи, її матеріалів, а також ухваленого рішення у справі.